Місто на передовій: як Нікополь під ворожими обстрілами складає щоденний іспит на мужність та життєстійкість

BuroUA: Місто на передовій: як Нікополь під ворожими обстрілами складає щоденний іспит на мужність та життєстійкість

Нікополь – четверте за розмірами місто Дніпропетровської області, до війни тут мешкало близько 120 тисяч городян. Місцеві жителі завжди раділи тому, що живуть на березі величезного Каховського водосховища, що створює свій мікроклімат та умови для розвитку економіки міста та району. З набережної Нікополя добре видно будівлі Запорізької АЕС, розташованої на іншому березі Дніпра у місті Енергодар. Ці географічні особливості під час війни поставили Нікополь буквально на передову військових дій. З середини липня місто потерпає від практично щоденних нічних та денних обстрілів із важкої артилерії російських окупантів, РСЗВ, стратегічними ракетами та дронами-камікадзе.

Ось як виглядає типове добове військове зведення Дніпропетровської ОДА по Нікополю та Нікопольському району: «У ніч на 27 вересня армія РФ випустила по Нікопольському району Дніпропетровщини майже 90 снарядів. Під вогонь потрапили Нікопольська, Марганецька та Червоногригорівська громади. У Нікополі пошкоджено 15 приватних будинків, господарські споруди, автомобілі. Загиблих та поранених немає».

Кожен новий день змінюються лише цифри кількості снарядів і руйнувань, загиблих і поранених, а в усьому іншому щоденний кошмар продовжується.

-Нікополь та Нікопольський район – біль для всієї Дніпропетровщини. Окупанти практично щодня завдають ударів по мирним людям, які проживають на цій місцевості, – каже голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук. — Слід розуміти, що поки не буде звільнено Енергодар, обстріл триватиме. У відповідь стріляти або атакувати ворога під прикриттям атомної електростанції наші військові не будуть, щоб не наражати людей на небезпеку техногенної катастрофи.

На території Дніпропетровщини вже є успішний досвід військових перемог над російськими агресорами – ЗСУ відтіснили війська ворога на південь від міста Зеленодольськ у Криворізькому районі. З Нікополем і його містами-супутниками Марганцем і Покровом справи набагато складніші. Ось як пояснює БюроUA ситуацію голова Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко:

-Наші війська пішли вперед і відсунули від Зеленодольська цих виродків на велику відстань. Тепер вони просто не дістають міста. Вони хотіли б і далі його обстрілювати, але вони не дістають. А чому так не можна зробити із Нікополем? Та тому що є водосховище. У перші дні війни воно врятувало нас від спроби вторгнення агресорів. Нині ж водосховище не дає нам відсунути їх від кордону району. Ось така ситуація. Звісно, ​​вона жива, рухлива, щодня щось змінюється.

Згідно з офіційним зведенням, у Нікополі за час повномасштабної війни на кінець жовтня через постійні обстріли було або частково пошкоджено, або зруйновано вже близько 500 багатоповерхівок і понад 1200 будинків у приватному секторі. У тому числі було зафіксовано неодноразові руйнівні прильоти по школах та інших навчальних закладах, об’єктах медицини та комунального господарства.

Але якщо ви буквально сьогодні відвідаєте це багатостраждальне місто, ви напевно здивуєтеся. Місто не просто продовжує жити, не просто щодня латає рани від обстрілів, а й виглядає цілком доглянутим та оптимістичним. Міській владі і городянам, що залишилися тут, якимось чином вдається в неймовірно важких умовах у повному обсязі регулювати та забезпечувати комунальне господарство.

-Що страждає від обстрілів найбільше? Можливо, електромережі, водопровід? – питали у міського голови Нікополя Олександра Саюка наші колеги.

-Куди летить, де вибухає, там і страждає: і споруди, і водогін, і електрика. Ушкоджується все, що є. Але ми того ж дня намагаємось відновлювати критичну інфраструктуру. Виїхало багато фахівців, але й залишилося достатньо, тож працюємо, – відповідав Саюк.

Ми поспілкувалися з Нікопольським міським головою, розпитавши його про секрети життєстійкості Нікополя та принципи ефективного керівництва містом на передовій.


Олександр Саюк: «Те, що терміново, латаємо одразу. Там, де складні пошкодження, теж намагаємося все встигати, і поки що встигаємо»

Найголовніше питання міському голові Нікополя просте і невигадливе: як міській владі вдається в умовах щоденних ворожих обстрілів організувати ефективну роботу комунальних служб міста? Адже не слід забувати, що обстріли йдуть практично щодня, а близько 50–70% (за різними оцінками) городян тимчасово евакуювалися, тобто й комунальних фахівців у місті залишилося не так багато.

Олександр Саюк

-Коли щось екстраординарне трапляється, люди завжди дивляться на когось, хто візьме на себе відповідальність. У цьому випадку у місті є влада, ми взяли на себе відповідальність і просто працюємо. Без усякої патетики, щодня, без вихідних виходимо на роботу, я проводжу оперативки, даю завдання, вони виконуються, ми перевіряємо та контролюємо. Після кожного обстрілу я виїжджаю на місце зі своїм помічником. Там спілкуємося з людьми, дізнаємось, чим допомогти, спілкуємося з комунальниками про те, як найбільш швидко та якісно усунути наслідки обстрілу. Отак і живемо, – розповідає Олександр Саюк.

За його словами, усі комунальні підприємства міста працюють як єдиний механізм.

-Якщо аврал, то все без винятку служби — і міськводоканал, і міськавтодор, та інші КП — йдуть на об’єкт і все, що їм доручено, роблять. Розгрібаємо завали, чистимо вулиці, десь латаємо на дорогах вирви від обстрілів. А коли трапляються нетривалі паузи та обстрілів немає, всі міські комунальні служби займаються кожна своїми плановими роботами: косять траву, прибирають дороги, обрізають дерева. Так і живемо. Скільки бригад, стільки і працюють. Міська влада щодня серед людей та кожен мій робочий день починається з обходу, об’їзду, щоб оперативно реагувати на ситуацію, – каже Саюк.

-Які відновлювальні роботи є найбільш актуальними для міста на сьогоднішній день? – питаємо у міського голови Нікополя.

Коли йде обстріл, і снаряди пробивають дахи будинків, руйнується верхня плита перекриття, в результаті можуть «скластися» два поверхи. І щоб попередити НП, доводиться розбирати частину даху, і наново складати ці плити, а то й купувати нові плити. Ось це найскладніше. Ну і паралельно з цим ми після обстрілу відразу прибираємо всю територію від скла, від гілок, що обрушилися, від всякого сміття, щоб вже через півдня не було й сліду від обстрілу. І одразу дороги та тротуари асфальтуємо, якщо потрібно, підсипаємо, – розповідає Олександр Саюк. — Плюс до цього у нас великий приватний сектор, де ми даємо людям необхідні матеріали, щоб вибиті вибухом вікна закрити, дах покрити, все сміття після вибухів вивозимо. Якщо великі руйнування, розгрібаємо завали, все вивозимо, вичищаємо.

-Як забезпечується фінансування робіт комунальних служб щодо ліквідації наслідків обстрілів? Адже це непередбачені у бюджеті мирного міста статті витрат.

-У бюджеті міста є захищені статті видатків, які йдуть на зарплати, теплоносії та інші потреби комунального господарства та соціальної сфери. І є бюджет розвитку – ті кошти, які потрібні для того, щоб щось побудувати чи капітально відремонтувати. З цілком зрозумілих причин ми у 2022 році нічого не робили з бюджетом розвитку, тимчасово заморозили всі проекти. І ось тепер цей бюджет розвитку пішов на ліквідацію наслідків обстрілів. Крім того, знову ж таки із зрозумілих причин захищена частина бюджету якусь частину надходжень недоотримує, тому ми перекидали з бюджету розвитку на потрібні програми, перекриваючи недонадходження податків.

— Яку допомогу отримує місто і якої допомоги потребує?

-Чого потребує місто?.. У принципі, на сьогодні якихось кричучих моментів немає. Ми намагаємося робити все планово, заглядаючи у потреби завтрашнього дня. Ось зараз, наприклад, ми розуміємо, що якщо обстріл і через це страждає лінія електропередач, то можливі перебої з енергопостачанням. Тому наголошуємо на тому, щоб у міста було якнайбільше автономних генераторів. Також ми закуповуємо теплові гармати, які теж працюють на солярці, а не на газі та електроенергії. Модульні котельні твердопаливні закуповуємо та котли. Робимо запаси палива до зимового періоду. Усю необхідну допомогу ми отримуємо від військової адміністрації. Крім того, свого часу ми налагодили роботу із благодійними фондами. Сьогодні ці фонди дають будівельні матеріали, які ми можемо використовувати під час ремонтів силами комунальних служб або давати людям у приватному секторі для відновлення житла. Частину таких матеріалів закуповуємо за бюджетні кошти міста.

-Ви згадали зимовий період. Яким бачите опалювальний сезон у Нікополі з урахуванням можливих пошкоджень критичної інфраструктури енергопостачання міста? Як за умов війни готуєтеся до опалювального сезону?

-У нас у місті немає централізованого опалення, ми повністю пішли на автономне. Кожна людина, кожна будівля має своє джерело опалення, свій котел. Котли в основному електричні, також є газові та твердопаливні. Децентралізація системи опалення має плюси і мінуси. Але плюсів більше. Щодо підготовки опалювального сезону, то для нас немає різниці – є війна чи ні. Є об’єкти в зоні відповідальності міської влади, які потрібно опалювати, тому готуємося так само, як і минулого року. Для критичної соціальної інфраструктури міста, наприклад, лікарень, як я вже казав, закуповуємо котельні на твердому паливі. Генератори готуємо, щоб завжди була можливість організувати роботу таких котелень. Для городян готуємо в основних укриттях генератори та теплові гармати.


«Нікополь живе та працює, ми – не Маріуполь!»

-Місто затягує рани дуже швидко. За рахунок того, що всі – влада, городяни, різноманітні служби – усі дружні, усі працюють на один результат. Кожен на своєму місці намагається підтягувати до вирішення проблем міста фонди, волонтерів. Ось у Нікополі, наприклад, є волонтерський рух – так званий Будівельний батальйон. Люди безкорисливо розбирають завали після обстрілів, – каже голова Нікопольської РВА Євген Євтушенко.

Евгений Евтушенко

За оцінками Євтушенка, у Нікополі на сьогоднішній момент залишилося близько 40% довоєнного населення.

-Ми з весни ведемо таку політику, що жінки з дітьми, люди похилого віку, люди з хронічними захворюваннями та люди з інвалідністю повинні тимчасово виїхати з міста. Адже далеко не всі люди можуть справитись з таким стресом, який завдають щоденні обстріли, — каже голова РВА. — І тут не важливо, чи падають снаряди поряд з твоїм будинком, чи ні. Не важливо, вважаєш ти себе психологічно стійким, чи ні. Постійні обстріли – випробування для психіки будь-якої людини. Але якщо говорити загалом, могло бути й гірше, безумовно.

Міський голова Нікополя Олександр Саюк, відповідаючи на запитання про те, як він оцінює настрій нікопольчан на сьогоднішній день, відповідає:

-Переважають страх і невідомість. Адже щодня людина йде спати і не знає, прилетить до неї до хати, чи ні. Але люди вірять у ЗСУ, сподіваються на перемогу, на те, що обстріли припиниться.

Як і Євтушенко, Саюк наполегливо рекомендує мешканцям евакуюватись із міста.

-Раджу нікопольчанам їхати з того моменту, як до Енергодару зайшли російські війська і почали обстрілювати атомну станцію, розпочали ядерний шантаж мирних жителів. Психіка у кожної людини різна. Хтось переносить небезпеку спокійно, а в когось паніка, інфаркти. Якщо ви почуваєтеся некомфортно, краще їхати. А ми допомагаємо всім охочим евакуюватися, – каже Олександр Саюк.

Проте, за оцінками міського голови Нікополя, відсотків 40–50 городян не виїжджали і, судячи з усього, не планують це робити. Почали повертатися і ті, хто евакуювався. Деякі живуть і працюють у Нікополі, а на ніч, коли починаються обстріли, їдуть ночувати до родичів чи друзів до найближчих сіл та міст-супутників.

-Не можна сказати, що люди звикають до обстрілу, але вже немає такої істерії, яка була в перші дні та тижні. Тоді не знали, як спати, в яке укриття бігти. Адаптуємося до такого життя, – каже Саюк. – На сьогодні вся інфраструктура у місті працює. Місто живе, намагаємося максимально робити все, щоб люди відчували ті ж блага, що були до війни.

Голова Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко каже, що бачить в інформаційному просторі нездорову тенденцію щодо «перетворення» Нікополя на Маріуполь.

-Я завжди і всім говорю: «Не треба порівнювати Нікополь і Маріуполь. Не дай вам Бог побачити Маріуполь у Нікополі». Ми не Маріуполь, у нас працює водогін, є газ, є інтернет. Місто живе, місто бореться, ми впевнені у нашій перемозі! – заявляє Євген Євтушенко.

І, звичайно ж, місто на передовій та його відважні жителі потребують максимальної гуманітарної допомоги та підтримки. Буде дуже правильно, якщо в результаті цієї публікації у Нікополя з’являться нові друзі та благодійники.



Головне фото — Libkos.com

Рейтинг материала «Місто на передовій: як Нікополь під ворожими обстрілами складає щоденний іспит на мужність та життєстійкість» от автора БюроUA - 4.9
Читайте также:

Комментарии Facebook

Поделитесь своим мнением

Последние новости Свежие статьи
2022 © БюроUA ǀ Все права защищены · Архив · При использовании материалов ссылка на сайт обязательна ·   Войти  · Дизайн IWORKS | Поддержка PAGEUP