«Сади перемоги»: соціально-економічні результати та наслідки народної ініціативи

Як громади Дніпропетровщини вирішують питання участі громадян у реалізації політики продовольчої безпеки.

Не такий вже й частий випадок, коли ініціатива «згори» знаходить повне розуміння та підтримку «знизу», тим самим перетворюючись на народну ініціативу. Саме такою виявилася ініціатива «Сади Перемоги», реалізація якої розпочалася з весни минулого року.

Сама ініціатива народилася у рамках проекту міжнародної технічної допомоги «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). Проект впроваджується канадською компанією Alinea International, яка працює за фінансової підтримки уряду Канади. Потім ініціативу «Сади Перемоги» із задоволенням схвалив та підтримав уряд в особі Міністерства розвитку громад та територій та Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Суть ініціативи полягає в тому, щоб максимально мобілізувати дві цільові аудиторії: з одного боку, звичайних городян та селян, які мають наділи землі чи дачні ділянки, з іншого боку – місцеві територіальні громади. І об’єднати їхні зусилля для компенсації тієї величезної шкоди, яку розв’язана країною-агресором війна завдала АПК і продовольчій безпеці України. Йдеться і про тимчасово анексовані ворогом великі земельні угіддя в низці областей, і про мінну небезпеку, яка поширюється, за даними експертів, на чверть території України. Про постійні обстріли, що руйнують переробні підприємства та логістичні ланцюжки традиційного агропромислового комплексу. Іншими словами, громади мали спробувати перекрити власними силами потреби у продовольстві мешканців, потреби соціальних установ (лікарні, дитячі садки, будинки для літніх людей та ін.). Крім того, потрібна продовольча підтримка тимчасово переміщених осіб, мешканців прифронтових територій, потреб ЗСУ.

Власне, «Сади Перемоги» — це не наш винахід. Це світовий досвід. Такі продовольчі ініціативи практикували в період першої та другої світових війн Канада, США, Великобританія та інші країни, мобілізуючи та спрямовуючи ентузіазм сільських та міських жителів для виробництва продуктів харчування. Зокрема, 1944 року в американських «Садах Перемоги» було вирощено понад 9 млн тонн фруктів та овочів, що майже можна порівняти з річним комерційним обсягом цих продуктів.

Реагуючи на ініціативу, навесні минулого року Дніпропетровська обласна військова адміністрація провела інформаційну сесію щодо організації заходів продовольчої безпеки громад.

-Дніпропетровська область залишається потужним партнером для постраждалих регіонів, і наші територіальні громади завжди готові допомогти. І те згуртування, яке сьогодні демонструє місцеве самоврядування та люди, справді вражає. А оскільки громади – це базова платформа економіки країни, дуже важливо, щоб на місцевому рівні дбали про продовольчу безпеку, – наголосила Олена Тертишна, керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області.

Сьогодні ми спробуємо проаналізувати те, які соціально-економічні результати дала в регіоні за рік, що минув, реалізація ініціативи «Сади Перемоги».

***

Одним із лідерів із реалізації ініціативи «Сади Перемоги» стала Перещепинська громада Дніпропетровської області. Її голова Ярослав Цвіркун одразу наголошував на тому, що важливим інструментом координації та досягнення результатів є впровадження місцевої програми територіальної громади для самозабезпечення харчовими продуктами.

-За основу ми взяли програму Сади Перемоги, але адаптували її під наші цільові групи, потреби та ресурси та затвердили рішенням ради. У ході реалізації нам вдалося залучити міжнародні організації, які надавали посадковий матеріал. Крім того, провели інвентаризацію необроблюваних земельних ділянок та дали можливість людям їх обробляти, – каже Ярослав Цвіркун.

Програму «Самозабезпечення Перещепинської міської територіальної громади харчовими продуктами на 2022-2024 роки «Сади Перемоги» було ухвалено рішенням Перещепинської міської ради № 5-20/VIII від 31.05.2022. Вона базується на тому, що через війну та наслідки військових дій існує об’єктивно реальний ризик нестачі продовольства в магазинах чи взагалі на національному ринку України.

— Розуміючи ці обставини, ми не стали пасивно чекати на погіршення ситуації та почали самі активно працювати над тим, щоб забезпечити нашим мешканцям необхідні підтримку та супровід для самостійного вирощування продуктів харчування. Мешканці громади мають не чекати, що якась допомога обов’язково «впаде з неба», а цілеспрямовано постачати продукти харчування самого себе та сім’ю: вирощувати щось власними зусиллями на земельних ділянках. А роль міської ради полягає в тому, щоб повноцінно сприяти цьому: інформувати, роз’яснювати, допомогти отримати гуманітарний матеріал, допомогти незахищеним верствам населення. Нашим надійним партнером у цьому напрямі стала Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), – каже Ярослав Цвіркун.

Минулого року понад 1000 сімей громади отримали від FAO посадковий матеріал для вирощування: 44 тонни якісного насіння картоплі та 150 тонн елітної озимої пшениці.

-У роботу пішли не лише сімейні городи, а й пришкільні ділянки. Тут батьки та вчителі також висаджували картоплю для дітей, потім приносили різні саджанці та насіння, збирали врожай. При цьому люди можуть розпоряджатися на власний розсуд: залишити собі, передати громаді для ЗСУ або поділитися з нужденними, — каже Ярослав Цвіркун.

Голова Перещепинської громади особливо зазначив, що активну участь у обробці городів брали переселенці. А місцеві жителі, які виїхали, передавали їм свої городи в користування.

Найближчого місяця у громаді мають намір обговорити та ухвалити плани реалізації ініціативи «Сади Перемоги» на поточний 2023 рік.

***

За словами Магдалинівського голови Володимира Дробітька, місцева програма із самозабезпечення продуктами мала не лише економічні результати, які можна виміряти в тоннах та кілограмах, а й стала каталізатором якісних змін у суспільстві.

-Саме ця програма, практика об’єднала людей. Він почали групуватися, шукають ідеї, думають про кооперативи. І великий аграрний бізнес сьогодні розвернувся у бік сільського малюка. Сьогодні в умовах війни громада безпосередньо отримує такий важливий результат: взаємодія бізнесу, людей та влади між собою, – каже Володимир Дробитько.

Тут реалізація програми розпочалася з роз’яснювальної роботи, яку провели сільські старости серед місцевих мешканців та тимчасових переселенців, щодо необхідності обробки земельних ділянок. Паралельно велися переговори та пошуки партнерів серед фермерів, підприємців, великих аграрних компаній та господарств. Аграрії допомагали з обробкою ґрунту, посадкою, прополкою, адже громада не мала змоги придбати спецтехніку. Так само було і з насіннєвим матеріалом. Частина надійшла від міжнародних фондів, частина аграріїв, частина придбали в рамках реалізації місцевої програми.

-З червня почали збирати врожаї із полів. Далі постало питання, що робити з помідорами, перцем, кабачками, картоплею та іншими овочами? Для себе ми визначили вектор: переробити та створити матеріальний резерв для мешканців та ЗСУ. Але найбільша проблематика стала саме над зберіганні, а переробці продукції. І ми в принципі налагодили досить масштабне консервування, виготовлення різноманітних салатів, смаколиків, печуть нам чудові кекси. Розумієте, з гарбуза зробити корейську моркву? На увагу заслуговує. Є така громадська організація рестораторів та готельєрів, її очолює Олена Булах. Вона зі своїми волонтерами нам дуже допомагає у плані переробки. У 26 школах ми запустили для потреб переробки харчоблоки та максимально залучили мешканців громади до виготовлення салатів та іншої консервації, – розповідає Володимир Дробитько.

У громаді визначилися із структурою посівів та культурами, які вони змогли «потягнути». Організували співпрацю з основними фермерськими господарствами, які надавали допомогу ПММ, технікою. Налагодили співпрацю з Дніпропетровською овочебахтєвою станцією у селі Олександрівка. Урожай вийшов переконливим. Свіжими та переробленими овочами забезпечується сама громада, підопічні лікарні, переселенці. Для бійців ЗСУ на фронт йшли свіжі овочі, а восени та взимку – заготівлі, консервація. Громада передає їх захисникам разом із волонтерською випічкою.

Окрім овочів, на вільних комунальних та приватних полях вирощували зернові: горох, ячмінь, пшеницю.

-Ми мобілізували всі наші крупорушки і безпосередньо вже виготовляємо різні крупи, які також будуть матеріальним резервом нашої громади. Відшукувати та реставрувати крупорушки почали після випадку, коли бабуся принесла мішечок зерна і сказала: «Помеліть і передайте солдатам». Також відновлюють роботу олійниці, вони малопотужні, але цього достатньо для приватного використання, – розповідає голова Магдалинівської громади.

Особливий акцент Володимир Дробитько робить на тимчасово переміщених особах, яких у своїх комунальних установах дала притулок Магдалинівщині.

-Чому ми залучали ВПО? Насамперед зрозуміло, що частина цієї продукції піде саме їм. Вони спочатку були у нас на повністю комунальному забезпеченні, ми їм дали помешкання і навіть їжу готували. Але потім багато хто з них пішов на особисте забезпечення, готував сам собі, а ми забезпечували овочами, гуманітаркою. Але я ще мав особисту віру в те, що частина цих людей завдяки участі в програмі пройде адаптацію. Адже вони приїхали до нас у аграрну зону із шахтарських та промислових міст. Було видно, що вони не дуже адаптовані до наших робочих місць, які ми могли б їм тут переставити. Тому це був один із шляхів адаптації ВПО. Ми ж їх залучати почали з літа. А збирання врожаю серпень, вересень, жовтень, листопад на наших фермерських господарствах, особливо овочевих. Тому їх трохи адаптували, вони розуміли, що робити, і потім уже працевлаштовувалися. Зараз є люди, які працюють з підготовки овочевих продуктів на наших підприємствах для продажу їх у торговельні мережі. Це теж був соціальний проект, це селищна рада реалізувала, – розповідає Дробітько.

За словами керівника Магдалинівської громади, місцеві жителі особливо раді, що можуть підтримати у рамках своїх продовольчих програм військових.

-Ми підтримуємо наших хлопців на фронті. Кашу вони й самі там отримають і з’їдять, а ось взяти баночку тушонки, пиріжок, вареник. Це так по-домашньому. І це ми для них робимо, – каже Володимир Дробитько.

***

На думку голови Покровської громади Світлани Спажової, місцеві програми із забезпечення продовольчої безпеки громад не лише допоможуть запобігти потенційній продовольчій кризі в країні, а й стануть міцною опорою для розвитку малого та середнього бізнесу регіону.

-Покровська громада стала учасником ініціативи U-LEAD щодо організації продовольчої безпеки громад. Наша команда разом із експертами одразу провела оцінку потреб та підготувала місцеву програму забезпечення продуктів харчування. Серед викликів, з якими довелося зіткнутися під час війни, — проблема логістики та забезпечення продуктами тих населених пунктів громади, що знаходяться поблизу лінії зіткнення. Також постало питання реалізації харчової продукції підприємствами, що функціонують на території громади, у яких також війною було порушено логістичні ланцюжки, — каже Світлана Спажева. — Наша громада частково може вирішити цю проблему, якщо наші комунальні підприємства купуватимуть продукти харчування у місцевих виробників за принципом «свій до свого за своїм». Наприклад, для забезпечення потреб у харчуванні 16 навчальних закладів та лікарень нам необхідно на рік 8,5 тонн м’яса, 6,8 тонн олії, 6,2 тонни борошна, 2 тонни крупи, а також молоко, олію та сир тощо. І це все можна придбати тут у громаді. В результаті громада отримує податки, підприємці не мають проблем з реалізацією, а споживачі мають якісну продукцію.

Така позиція знайшла підтримку організаторів, і Покровську громаду серед чотирьох пілотних громад України було відібрано для участі в реалізації ініціативи з підготовки програми продовольчої безпеки для громад на 2022-2023 роки.

Було створено робочу групу для формування такої програми для громади, до якої увійшли керівники структурних підрозділів виконкому селищної ради на чолі із заступником з питань діяльності виконавчих органів Інною Швидь.

Члени робочої групи взяли участь у 4 групових та 5 індивідуальних консультаціях, у ході яких експерти Програми «U-LEAD з Європою» розповіли про основні методи оцінки та аналізу продовольчої безпеки, пошук рішень критичних факторів продовольчої безпеки суспільства. Особливо допомогли індивідуальні консультації незалежного експерта з питань продовольчої безпеки Миколи Бикова.

Результатом навчання та проведеної спільної роботи стала сама Програма продовольчої безпеки Покровської селищної територіальної громади на 2022-2023 роки.

-Метою Програми є реалізація першочергових заходів, спрямованих на забезпечення продуктами харчування мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб; забезпечення права кожного громадянина на достатній рівень життя; надання адресної матеріальної та продовольчої допомоги особам, які опинилися у складних життєвих ситуаціях; сприяння покращенню самозабезпечення продуктами харчування домогосподарств громади, — йдеться у документі.

У рамках реалізації програми Програми було придбано для потреб мешканців громади насіння, добрива та засоби захисту рослин. Враховуючи особливості регіону, програма передбачала придбання бджолосімей (з племінних пасік) для членів кооперативів та громадських організацій бджолярів Покровщини, придбання поголів’я молодняку, кормів та добавок для них (у тому числі для членів кооперативів). Враховують місцеву специфіку і такі кроки щодо забезпечення продовольчої безпеки, як покращення громадських пасовищ шляхом підсіву та удобрення трав’яного покриву, придбання електропастухів для таких пасовищ.

Підсумком реалізації програми минулого року стало створення місцевого резервного фонду коштів (для придбання продовольчих наборів для соціально незахищених верств населення) та харчових продуктів (для ВПО, осіб, які потребують соціального забезпечення і бійців ЗСУ).

Але Покровська громада має ще й свій унікальний результат реалізації програми продовольчої безпеки. Керівництво Програми U-LEAD з Європою прийняло рішення надати місцеву субсидію U-LEAD на реалізацію одного з дуже цікавих і важливих пунктів Програми продовольчої безпеки громади. Йдеться про створення на базі Покровської селищної громали логістичного центру зберігання, охолодження та фасування продовольчої продукції, який покращить продовольчу безпеку регіону через реалізацію прозорого та інтуїтивно-зрозумілого механізму розподілу продовольчої продукції серед населення. Центр поширюватиме свою діяльність також на Маломихайлівську громаду Дніпропетровської області, Гуляйпільську громаду Запорізької та Комарську громаду Донецької області.

Проект реалізовуватиметься з березня 2023 року протягом 8 місяців. До його реалізації будуть залучені місцеві громадські організації, сільськогосподарські кооперативи, суміжні громади, місцевий бізнес.

Створення такого логістичного центру на базі громади дозволить системно залучати ресурси для підтримки локального бізнесу через подання проектних пропозицій донорам різним, залучення бюджетних коштів.

-Сподіваємось і впевнені в тому, що спільно з регіональним офісом Програми «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області, обласною громадською організацією «Сільськогосподарська консультаційна служба» ми успішно реалізуємо цей проект для зміцнення принципів продовольчої безпеки в суспільстві. На мою думку, весь проект загалом та кожен його етап можна легко мультиплікувати на інші українські громади, – каже Світлана Спажева.

***

Отже, перші півроку реалізації місцевих програм продовольчої безпеки на Дніпропетровщині показали дуже цікаві та багатопланові результати.

Насамперед результат економічний – практично всі громади зуміли організувати на своїх територіях стратегічні запаси продовольства на сільських подвір’ях, у комунальних закладах соціальної сфери, а також для продовольчої підтримки ВПО та ЗСУ.

Другим і не менш важливим за своїм значенням результатом вважатимуться те, що програми продовольчої безпеки за фактом стали мультиплікатором для прискорення та якісного зростання процесу формування суспільства. Спільна і добровільна громадська праця на користь і суспільству, і своїй сім’ї, і тим, хто через об’єктивні причини потребує соціальної підтримки – мобілізує суспільство, створює численні міцні та позитивні внутрішньосуспільні зв’язки. Також з’являється ефективна можливість результативнішої комунікації по лінії влада-громада, по лінії влада-місцевий бізнес.

І серед найважливіших результатів реалізації першого етапу програм продовольчої безпеки слід назвати те, що ця програма волею-неволею залучила місцеву владу та місцеві громади до вирішення завдань місцевої економіки. Тепер вже громада не просто отримує податки від місцевих підприємців, а й змушена разом із ними замислитися над створенням локальних переробних потужностей АПК. Це саме те, що катастрофічно не вистачало сільському господарству України та у мирний час.

Слід зазначити і те, що участь у програмі продовольчої безпеки для досить великої кількості сільських та міських жителів, зрештою, може стати несподіваним, але дуже серйозним стимулом для створення власних сімейних фермерських міні-господарств. А це, як показує досвід Польщі, одним із найефективніших механізмів формування продовольчої безпеки країни є малі та середні фермерські господарства. Саме вони, на відміну агрохолдингів, орієнтовані не так на експорт, але в насичення внутрішнього продовольчого ринку.

Загалом, успішний досвід участі громад Дніпропетровщини в ініціативі «Сади Перемоги» та програми продовольчої безпеки, що випливає з неї, у 2022 році дозволяє зробити наступні висновки. По-перше, розробка та реалізація місцевої програми для самозабезпечення територіальних громад харчовими продуктами є ефективним інструментом продовольчої безпеки громад. По-друге, сприяння органів місцевого самоврядування розширенню, відновленню, будівництву підприємств, які здійснюють вирощування, виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, створює фундамент продовольчої безпеки у громаді, регіоні та Україні загалом.